Відділ протидії кіберзлочинам у Рівненській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України реалізує соціальні інформаційні проєкти, спрямовані на підвищення цифрової обізнаності населення та протидію кіберзлочинності.
Зокрема, в Україні за ініціативою Департаменту кіберполіції триває превентивна кампанія «Захистись від шахраїв». Її мета — розповісти про найпоширеніші шахрайські схеми, навчити розпізнавати небезпеку та захищати власні кошти й персональні дані.
У межах проєкту створено серію соціальних відеороликів про актуальні види онлайн-шахрайства із сурдоперекладом та субтитрами. Це дозволяє людям із порушеннями слуху отримувати важливу інформацію про кіберзагрози та способи захисту на рівних умовах з іншими громадянами.
Ми зібрали основні шахрайські схеми, про які варто знати кожному
- Безпечний онлайн-шопінг
Шахраї пропонують уявні товари за привабливою ціною та просять передоплату. Купуйте на перевірених сайтах, за можливості обирайте післяплату та не переходьте за сторонніми посиланнями. - Дропи
Пропонують «легку роботу»: отримувати гроші на свою картку та переказувати їх далі. Насправді так можуть переміщувати кошти, отримані злочинним шляхом. Не передавайте свою картку чи банківські реквізити для чужих операцій. - Фейкові збори на ЗСУ
Шахраї можуть створювати неправдиві збори від імені військових, фондів чи офіційних установ. Перевіряйте організаторів та переказуйте кошти лише через надійні й перевірені джерела. - «Фінансова допомога»
Повідомлення про виплати від держави чи міжнародних організацій можуть вести на фішингові сайти, де виманюють дані банківської картки. Інформацію про виплати перевіряйте лише на офіційних ресурсах. - Перевипуск SIM-картки
Зловмисники можуть намагатися отримати контроль над вашим номером, щоб отримати доступ до банкінгу та інших акаунтів. Не повідомляйте стороннім коди підтвердження та персональні дані. - «Телефонують зі служби безпеки банку»
Шахрай представляється працівником банку, повідомляє про «підозрілу операцію» та просить номер картки, CVV, код із SMS або встановити програму віддаленого доступу. Секретні дані та коди нікому не повідомляйте. - Фішингові посилання
Фальшиві сайти можуть імітувати банки, маркетплейси чи інші популярні сервіси. Перед введенням даних перевіряйте адресу сайту та користуйтеся офіційними застосунками й ресурсами. - Шахраї в месенджерах
Зламаний акаунт друга чи родича може попросити у вас гроші. Перед переказом обов’язково зв’яжіться з людиною іншим способом і переконайтеся, що повідомлення справді від неї. - «Підвищення пенсії»
Шахраї поширюють фейкові повідомлення про нові правила чи виплати та ведуть людей на підроблені сайти. Перевіряйте інформацію лише через офіційні ресурси Пенсійного фонду України. - Фейки та дезінформація
Не вся інформація в мережі є правдивою. Сумнівні повідомлення, фото чи відео варто перевіряти перед тим, як поширювати їх далі.
Пам’ятайте: шахраї часто змушують діяти швидко та емоційно.
Не поспішайте, перевіряйте інформацію і нікому не повідомляйте паролі, PIN, CVV та коди з SMS.
Цифрова безпека починається з уважності. Захистіть себе та розкажіть про ці правила близьким.