Відповісти на це запитання спробували під час розширеної урядової наради, присвяченої децентралізації та регіональному розвитку, що пройшла днями у Вінниці.
Чотири роки для такої реформи – це мало чи багато? – розпочав свій виступ під час розширеної урядової наради, присвяченої децентралізації та регіональному розвитку, Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів. Виступ пана Кубіва відкривав тематичній блок: «Економічне зростання регіонів: пріоритет нинішнього етапу децентралізації».
Перший віце-прем'єр наголосив, що впровадження реформи відбувалося у надскладних обставинах, з якими Україна не стикалася протягом своєї новітньої історії. Мається на увазі збройний конфлікт з Росією, повна відсутність грошей на казначейському рахунку, гібридна війна, втрата російського ринку тощо. Але вже у 2017 році ВВП України зріс на 2,5%, а промисловість – на 3%. Середня заробітна плата у державі сягнула близько 7 тис. грн на місяць, у Києві – 12-14 тис. грн на місяць. Ознакою позитивних змін є також підвищення позиції України у Міжнародному рейтингу Doing Business.
Протягом минулого року ми отримали 366 млрд грн капітальних інвестицій, на 22% більше, ніж у 2016 році, – зазначив Степан Кубів. – Ми зуміли переорієнтуватися на ринки ЄС та Азії, причому зараз ми поставляємо туди не тільки сировину, а й готову продукцію. Отже, ми говоримо вже не тільки про стабілізацію, а й про зростання.
Головний радник з питань державного управління та територіального розвитку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Вільям Томпсон у своїй промові був не настільки оптимістичним. Він наголосив, що попереду ще багато роботи.
Коли мене питають про Україну, я говорю, що з часів Майдану вона просунулася вперед менше, ніж розраховували, але більше, ніж вона просувається зазвичай, – зазначив пан Томпсон. – Реформа децентралізації – одна з найуспішніших і одна з ключових, адже вона створює основу для багатьох інших реформ. Коли усе тільки починалося, багато хто у Європі вважав, що добровільне об’єднання громад у такий короткий термін неможливе. Але Україні вдалося зробити це, і тепер важливо не втратити динаміку. Не варто зупинятися. Потрібні подальші об’єднання громад, потрібна фіскальна децентралізація тощо…
Вільям Томпсон також зазначив, що розвитку реформ заважає надмірна увага українців до зовнішнього фінансування.
Часто люди чекають донорських грошей з-за закордону і бачать у них «спасіння» від усіх своїх бід, – сказав він. – Це неправильно. Треба розкривати власний, місцевий економічний потенціал. І донорські кошти, і кошти ДФРР – лише засоби для цього. Також ми зауважили, що інвестиції у фізичну інфраструктуру не впливають на зростання регіонів. Справжніх змін можна досягти лише шляхом інвестування в інновації, у людський капітал, у підтримку бізнеса тощо. Тільки тоді ми отримаємо кумулятивний ефект.
Пан Томпсон звернув увагу на те, що за рівнем економічного розвитку регіони України дуже відрізняються одне від одного.
- До Майдану на Київ припадало 35% всеукраїнського ВВП, а на Київську область разом зі столицею – 45%, – зазначив він. – Це непогано, що центр країни так стрімко розвивається, але мають зростати і регіони. І має зменшуватися прірва між багатими та бідними. З децентралізацією це цілком можливо зробити, адже на місцях набагато краще, ніж у центрі, знають, що саме треба змінювати для зростання.
Наприкінці своєї промови пан Томпсон порівняв Україну з кораблем, який намагаються перебудувати у морі під час шторму.
- Це надзвичайно важко, але альтернативи цій роботі немає, – підкреслив європейський фахівець. – І ми готові допомагати українцям у цій героїчній справі.
Доволі відвертим був виступ голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки, який звернув увагу на кілька дошкульних проблем.
- У першому кварталі нинішнього року Львівщина суттєво збільшила надходження як до державного, так і до місцевого бюджетів, – сказав він. – Протягом минулого року відремонтовано 1836 об’єктів інфраструктури та понад 600 км доріг. Але я хотів би наголосити: якщо ми не переглянемо політику стосовно індикативів по митниці, то втратимо серйозне джерело надходжень… Беззаперечним є зростання дрібного та середнього виробника на селі й розвиток кооперативного руху. Проте я хотів би звернути увагу на необхідність переглянути базову грошову оцінку землі. Чому вона стала меншою у цьому році, ніж у минулому? Земля – один з основних бюджетоутворюючих показників, другий за обсягом після ПДФО. Інший негативний момент стосується державної політики, скерованої на укрупнення земельних наділів, через що втрачають місцеві громади…
Директор Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данило Білак замість виступу продемонстрував фільм, котрий рекламує Україну як дуже вигідну для інвестицій державу.
- Коли ми отримали завдання Прем’єр-міністра забезпечити 5-7% зростання інвестицій, ми зрозуміли, що для цього насамперед маємо зробити ребрендинг України, – зазначив Данило Білак. – Повірте, що інвесторів відлякує насамперед не війна, а корупція. Крім того, перш ніж закликати нових інвесторів, ми маємо вирішити проблеми існуючих. Завдяки вирішенню цих проблем інвестори минулоріч додатково вклали в Україну 700 млн доларів. Ще 1,3 млрд грн мають вкласти в українську економіку цього року. Я хочу наголосити: в України все буде добре, коли до інвесторів на усіх рівнях влади ставитимуться як до дорогих гостей.
Матеріал створено за сприяння Швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO
Крок за кроком будуємо безпечне, сучасне європейське сервісне місто орієнтоване на потреби громадян!
Рідне місто починається з тебе!