Це лише в пісні легко співається, а в житті набагато важче складається. Взяти, для прикладу, оновлення ДЮСШ №4. Здавалося б, скільки там тієї спортшколи, а капремонт у ній вже четвертий рік триває. Бо на все потрібні гроші, а їх, як правило, не вистачає. Втім, треба віддати належне міській владі, котра таки змогла відшукати необхідні кошти і крок за кроком ДЮСШ №4 набула респектабельного вигляду.
Капремонт дитячо-юнацької спортшколи виходить на фінішну пряму. Днями тут завершили фойє приміщення. До речі, на ремонт вестибюлю з міської казни виділили 700 тисяч гривень. Крім того, подбали й про безпеку – у приміщенні спортшколи встановили сучасну автоматичну пожежну сигналізацію вартістю 310 тисяч гривень.
Хоча у спортивному закладі роботи з ремонту адміністративних приміщень продовжуються, за головну спортивну арену міста, зі слів директора ДЮСШ №4 Віталія ЗАСМОРЖУКА, перед людьми вже не соромно.
– У спортшколі відбувається дуже багато змагань, в тому числі всеукраїнських, – каже Віталій Степанович. – Як-от поєдинки Дитячої ліги з гандболу, Дитячої ліги з футзалу і т.д. ДЮСШ №4 – місце проведення обласних і міжнародних турнірів з різних видів спорту. Наприклад, останній з них – із баскетболу на Кубок «Дружби». Скажу відверто: приємно, коли керівники і тренери іногородніх команд не приховують свого захвату від перетворень, що відбулися у спортшколі. Вони приїжджають до нас, у Рівне, систематично. Тому що мають із чим порівняти – як було і як зараз є. З кожним роком школа гарнішає, покращується її матеріально-технічна база. Роботи ще чимало, але, сподіваємося, за підтримки міського голови Володимира Хомка і депутатів Рівнеради доведемо задумане до логічного завершення.
– Про необхідність ремонту в ДЮСШ №4 мова йшла вже давно. А що послужило точкою відліку, після якої просто необхідно було щось робити з спортшколою?
– Критична точка була в період з 2011 по 2013 рік. Гадаю, всі про те пам’ятають, коли через конденсат зі стелі лилася вода, у приміщенні було холодно, дерев’яна підлога в ігровому залі не відповідала жодним нормативам. Не в кращому вигляді було й адмінприміщення. Зрештою, нічого дивного, бо школі вже 35 років, тому вона потребувала капітального ремонту.
– Ваша спортшкола спеціалізується на ігрових видах спорту?
– І не тільки. Зараз у спортшколі функціонує п’ять відділень, в яких займається 300 дітей. Зокрема, з кульової стрільби. Заклад має свій відремонтований тир, який відповідає вимогам для проведення всеукраїнських дитячих змагань. Під керівництвом Сергія Павловича Бондаря і Тараса В’ячеславовича Манчура тренується 20 дітей. Вони систематично беруть участь у чемпіонаті України серед ДЮСШ та інших різного рівня турнірах. Маємо відомого вихованця Дмитра Гонту (тренер Сергій Павлович Бондар), який входить до складу збірної України з кульової стрільби. А в цьому році повернувся з Юнацьких Олімпійських ігор, що відбулися в Буенос-Айресі, з бронзовою медаллю. Міська влада у 2013 році купила для занять кульовою стрільбою пістолет за 8,5 тисячі гривень, а в наступному році виділила гроші на ремонт конструкції перекриття над стрілецьким тиром і на придбання ще одного пістолета.
Решта чотири відділення – з ігрових видів спорту: регбі, футзалу, гандболу та волейболу. Наша спортивна школа за всіма показниками на хорошому рівні, а в майбутньому плануємо створити для тренувань юних спортсменів ще кращі умови. У нас є чудове штучне футбольне поле, яке ми відремонтували завдяки міській владі у 2016 році: постелили нове покриття, провели реконструкцію трибуни, облаштували освітлення.
За ці роки багато чого було зроблено: постелили в ігровому залі новий паркет і реконструювали трибуну, провели капремонт освітлення залу, замінили вікна, утеплили фасад, здійснили реконструкцію системи теплопостачання, а в цьому році відремонтували фойє. Це я не називаю витрат на купівлю глядацької трибуни, регбійних воріт, генератора автономного живлення електроенергії, велосипедів і т.д.
– Що ще з вагомого залишилося зробити?
– Усі капітальні ремонти ми фактично вже завершили. Залишилися незначні поточні, в тому числі й санітарно-технічної зони. Зрештою, за один рік неможливо все зробити. Тому в наступному році замінимо труби, каналізацію, наведемо лад у підвальних технічних приміщеннях.
– Віталію Степановичу, деякі вболівальники дорікають, що після ремонту фойє немає де купити кави у перервах між матчами. Чи, на вашу думку, кафе не місце у спортшколі?
– Чому ж? Буваючи в різних спортивних школах і палацах спорту, я скрізь бачив міні-кафе. Тому я за те, щоб у ДЮСШ №4 також було кафе, де дітям можна було б попити чаю і з’їсти смачну булочку. У нас, зрештою, таке було. Але після реконструкції фойє ми його розширили і зробили ще один методкабінет, якого нам дуже бракувало. А щодо кафе, плануємо відкрити у майбутньому автомати для кави, чаю та води. Або, як варіант, домовлятимемося з кимось із підприємців, щоб вони орендували у нас площу на виїзну торгівлю. Думаю, найближчим часом вирішимо це питання.