Позивач у цій справі при виконанні будівельних робіт допустив відхилення від будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, а саме замість двох поверхів збудував ще третій, четвертий та мансардовий поверх чим кричущі порушив пункт 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджених Постановою КМУ від 13 квітня 2011р. № 461. Звісно в сучасних реаліях це розповсюджена ситуація, але позивач ще у середині 2015 році зареєстрував в органі ДАБІ декларацію про готовність об’єкта до експлуатації та зареєстрував право власності на нерухомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Свідоцтвом.
У грудні 2015 року той самий орган ДАБІ, який зареєстрував декларацію про готовність об’єкта до експлуатації провів перевірку та вручив позивачу під розписку припис про приведення у відповідність об’єкту будівництва до вимог будівельного паспорту на забудову земельної ділянки протягом 30-ти днів, тобто про знесення третього, четвертого та мансардового поверхів. Звичайно позивач жодним чином не виконав припис ДАБІ. І далі нічого не робив.
У січня 2016 року інспектор ДАБІ притягнув позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188-42 КУАП –за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та наклав штраф у сумі 5100,00 гривень.
Позивач оскаржив цей штраф обґрунтовуючи різними формальними порушеннями інспектора при його складанні, проте цікавість полягає в іншому.
Незважаючи на всю очевидність самочинного будівництва додаткових поверхів після введення в експлуатацію та реєстрації в державному реєстрі прав на нерухоме майно, такі поверхи не можуть вважатися самочинно побудованими. Тому сама перевірка ДАБІ та постанова про накладення штрафу за результатами такої перевірки не можуть вважатися законними і виявляється є зловживанням.
ВС підкреслює, що в даному випадку перевірка ДАБІ може проводитися тільки під час підготовчих та будівельних робіт до набуття об’єктом будівництва статусу нерухомого майна в установленому порядку. Тому, хоча припис ДАБІ є дійсним та не був оскаржений, притягти правопорушника за будівництво непередбачених проектом поверхів до відповідальності не виявляється можливим. Як не парадоксально, но у позивача відсутній факт вини, який є обов’язковою ознакою у складі адмінправопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУАП.
Насамкінець, зрозуміло, що після скасування штрафу будь-які приписи ДАБІ будуть ігноруватися правопорушником, а де-юре законні, проте очевидно самочинно збудовані поверхи залишаться назавжди.
Аналізуйте судовий акт: Позови ДАБІ про зобов'язання знесення самочинного будівництва повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства (ВС/ВП № 161/14920/16-а від 11.04.2018)
Детальну інформацію дивіться на сайті protocol.ua