Світ охоплює урбанізація: за прогнозами експертів, у 2050 році 70% людей у світі мешкатиме в містах. Якими вони будуть і як їм витримати цей виклик? Британські фахівці Нік Данн та Ніколас Френсіс розповіли про про сучасні тенденції розвитку міст і про вплив новітніх технологій на міське життя.
Нік Данн (професор університету Ланкастера):
«Сьогодні ми бачимо тенденцію до розбудови smart city («розумне місто»). Коли завдяки технологіям усе перебуває у взаємодії, є зв’язок між різними частинами міста, навіть між мобільними й домашніми приладами – ви приходите додому, а вечеря вже готова. Звісно, великі перевантажені мегаполіси не комфортні для життя. Тож міста майбутнього будуть не лише високотехнологічними, а й зручними для життя – з середньою щільністю населення, місцями для прогулянок, велосипедними доріжками, зеленими зонами. Крім того, важливий і соціальний аспект – мешканці міста повинні думати, як змінити на краще своє місто, що хочуть тут бачити містяни, як покращити стандарти життя та довкілля, бути задіяними у прийнятті важливих для міста рішень. Місто – це майбутнє, яке стосується всіх, це не лише справа уряду чи політики.
Зміни торкнуться не так зовнішнього вигляду міста, як ролі та участі звичайної людини у його житті, плануванні. «Розумні міста» – це коли мешканці за допомогою новітніх технологій, інтернету впливають на рішення щодо модернізації міст.
Створення нових міст та їхній розвиток тісно пов’язані з соціальними, політичними, економічними аспектами. Люди завжди прагнули кращого майбутнього. І за кожною ілюстрацією стоять віра, надії, мрії. Вони репрезентують те, що суспільство думало й відчувало в певний період часу, його цінності. Якщо подивитися на малюнки кінця 1960-х – початку 1970-х років , побачимо величезні «вертикальні» міста, де як транспорт використовуються гелікоптери, літальні апарати, але трапилася нафтова криза, і на перший план вийшла екологія. Власне, уявлення про міста і формують вектор їхнього розвитку в майбутньому.
Ще в 1966 році англійський архітектор Седрік Прайс назвав свою лекцію «Технології є відповіддю… але яке було питання?». Технології нині використовуються скрізь. Але будь-який інтерфейс корисний лише тоді, коли ми знаємо, як його використовувати.
Візуалізація даних міського середовища з можливістю керувати процесами з’явилася спочатку в комп’ютерних іграх – симуляторах (SimCity, Minecraft). Вже сьогодні існують спеціальні «дашборди», які дають змогу в реальному часі побачити рух транспорту, кількість населення, смертність та інші дані про життя міст. Вони є у Лондона, Манчестера, Единбурга, Дубліна. За допомогою таких дашбордів ми можемо краще пізнати місто, а завдяки прозорості та повній підзвітності відстежити ефективність процесів.
Але міста не є якимись нейтральними вмістилищами даних, вони як організми, що мають свою історію, займають певний простір і є неоднорідними. Технократичний підхід приводить до висновку, начебто ми можемо й повинні все вирішити. Однак міські системи не є передбачуваними та надійними, їх не можна повністю контролювати й прогнозувати.
Звісно, прогностичні обчислювання можуть бути корисними для багатьох завдань, як, наприклад, поліпшення руху на дорогах і запобігання заторів, проектування каналізаційних мереж, але вони не підходять для розрахунку майбутніх дій людей. Хоча сподівання на це були: у 2009 році Національний інститут юстиції на кілька мільйонів доларів профінансував розробку програми для поліції, яка начебто може вирахувати потенційних злочинців.
Великі дані й суспільство
Якщо ми зможемо візуалізувати цей масив інформації про місто в зручній формі, дедалі більше мешканців зможуть користуватися даними, навіть у власних потребах – наприклад, дізнатися, де краще відкрити бізнес.
Щоби процес прийняття рішень щодо міського ландшафту був доступним для всього суспільства, а не зосереджувався лише в руках уряду та інших зацікавлених сторін, треба створити зрозумілі інтерфейси, за допомогою яких архітектори й міські дизайнери зможуть ділитися інформацією з громадськістю, залучати її.
Звісно, застосування обчислень не допоможе вирішити всі проблеми, але дасть новий погляд на місто, розкриє його приховані характеристики, допоможе пояснити певний досвід. Наприклад, аналіз, заснований на даних GPS із мобільних телефонів користувачів автобусної компанії в Британії, ідентифікував чотири нові маршрути та необхідні зміни в інших, що призвело до підвищення пасажиропотоку.
Міська політика та дизайн архітектурного середовища мають бути максимально чіткими й прозорими, з використанням інтерактивних інструментів міського розвитку. Таким чином архітектура й планування може стати соціально перетворювальною силою завдяки дизайну участі. За допомогою громади можна домогтися швидших змін і ефективного використання ресурсів міста, оскільки влада зазвичай реагує повільно.
Традиційні методи проектування, містобудування та ландшафтного дизайну поступаються новим, зокрема – це побудова певного середовища з залученням та за участі мешканців міста. Воно дасть змогу поєднати дві системи управління: зверху-вниз і знизу-вгору. Тож головне завдання – створити загальний ресурс для розвитку міст, доступний всім.
Ніколас Френсіс (Research Assistant for the Foresight Future of Cities project and Space Syntax):
«Дослідження й планування майбутнього міст стали дуже популярними. В цьому зацікавлені як самі міста, так і національні уряди (щоб мати національні урбаністичні стратегії), глобальні інституції (враховуючи внесок міст у вирішення таких глобальних проблем, як зміна клімату, епідемії, тероризм).
Близько 70% людей планети мешкатимуть в урбаністичних районах. Міста будуть різного розміру, в тому числі й величезні мегаполіси (40 в 2050 році проти 28 сьогодні), але більшість населення буде жити у невеличких містечках (менше 500 тис. осіб)
Урбанізація буде нерівномірною. В Африці у період 2014-2050 років вона зростатиме найбільше, а деякі країни, як Японія та Росія, навпаки, за кількісними показниками втрачатимуть мешканців міст. Понад третина нових урбаністичних зон (37%), за прогнозами, з’явиться в Індії, Китаї та Нігерії.
Основні типи міст у майбутньому – мегаполіси (зосереджені на Глобальному Сході, це країни Африки, Центральної та Латинської Америки та більшої частини Азії), великі міста (1-10 млн – шість таких міст будуть в Китаї до 2025, також кілька в Африці), середні міста (500 тис – 1 млн, в основному в Азії та Африці), маленькі міста (до 500 тис, переважають в Європі – в них житиме дві третини мешканців країн ЄС, а в цілому – половина урбаністичного населення в 2030 році).
Британські тенденції розвитку міст
Чому вирішили зосередити дослідження саме на містах? В них прагматичні цілі політики досягаються або зазнають невдачі; в них щільно сконцентровані люди, робота, культури, продуктивність; вони є виробниками й споживачами ідей, матеріальних благ і культури.
У публічній політиці міста відіграють кілька ролей: співтворці (партнери в політиці розвитку), каталізатори (розвинуті міста здатні впливати на національну політику, допомагають вирішити національні проблеми), підсилювачі (міста створюють репутацію і бренд країни).
Британія перебуває в процесі делегування влади містам. У 2000 році була створена Велика Рада Лондона (Great London Authority – інститути місцевого самоуправління, що займаються координацією роботи з вирішення проблем, загальних для всіх районів Лондона та Лондон Сіті, включають мера та асамблею з 25 членів). У 2012 були проведені вибори мерів, у 2014 – підписана угода з Манчестером, а у 2015 продовжується процес передачі влади містам країни.
Звісно, в цій системі важлива роль залишається й у центральної влади, зокрема впроваджувати макрополітику, сприяти національній системі міст, розвивати зв’язки між містами, розглядати критичні питання, реагувати на глобальні виклики.
Як і в усьому світі, у Великобританії спостерігається тенденція до збільшення кількості населення, вона може стати найбільш населеною країною серед Європейських країн (з 64,5 млн у 2015 році до 80,6 млн у 2065). Водночас зростає й етнічна різноманітність населення. Постає виклик, як запобігти маргіналізації та виключенню цих груп?
Ще однією світовою тенденцією є суттєве збільшення частки людей віком понад 75 років, що відчутно вплине на дизайн та експлуатацію міст та містечок.
Вже зараз існують певні вікові патерни міграції: – старші люди їдуть у прибережні регіони, випускники (20-30 років) прямують до Лондона, а мешканці Лондона передпенсійного віку переїжджають до південно-східного регіону країни. Важливе питання: які регіони люди обиратимуть для життя в майбутньому?
Нові технології змінюють географію виробництва. З розповсюдженням 3-D принтера воно вже не прив’язане до певного заводу. Завдяки ІКТ є можливість працювати вдома. Розвиваються і «треті місця» для зустрічей, комунікації й роботи: кав’ярні стають «кавоофісами» (сoffices).
Міста споживають величезну кількість матеріалів і ресурсів. Потенційно міста пропонують більш ресурсно-ефективне життя, головні проблеми вразливості й ризику – в порушенні ланцюга постачання. Однією з важливих тем у Великобританії є зменшення використання води. До 2050 року планується, що окремі регіони країни зможуть знизити щорічне використання води річок на 15%, причому 80% водозбору буде влітку, а взимку використовуватимуть дощову воду.
Відбувається інтеграція та взаємна залежність інфраструктур електрики, відходів, транспорту та води. На перший план виходить покращена ефективність і якість надання послуг. Серед важливих питань – скорочення величезної кількості відходів, які ми продукуємо.
Передбачаються нові типи мобільності: використання невеликого за розмірами, автономного та з найменшими викидами вуглецю персонального транспорту, популярними залишаться велосипеди. Зауважуючи тенденцію до щільності й компактності міст, особливо в центрі, необхідне і їхнє озеленення, що матиме величезний суттєвий уплив на здоров’я мешканців.
Практикуватимуть різноманітні види міського управління. Люди зберігають відчуття національної ідентичності, але водночас зростає зв’язок із містом, у якому вони мешкають. Багато груп, включно з етнічними меншинами, вже мають містоорієнтоване відчуття приналежності. Перед владою постає виклик: як ефективно керувати містом, у якому зростає різноманітність, та мати справедливе представництво для всіх? Міста, ймовірно, матимуть більшу автономію в прийнятті рішень, а також різні механізми управління. Ця різноманітність краще відображатиме індивідуальні культури й історії. Важливо визначити: хто приймає рішення? Як розвивати міське управління? Яких інструментів воно потребує?
Міські технології
Дедалі важливішу роль у містах відіграватиме «інтернет речей» (мережа об’єктів, що завдяки технологіям взаємодіють одне з одним і з навколишнім світом).
Нова ера даних і технологій дає потенціал для покращення міст та їхньої експлуатації. І провідною стає робота з великими даними. В час розвитку технологій варто приділити увагу питанням приватності й демократії, інтеграції технократичних і демократичних міст.
Розширена реальність, суцільна мобільність і мобільні соціальні мережі стануть частиною щоденного життя. Роль мешканців міста зміниться: вони отримають змогу брати безпосередню участь в обговореннях щодо міських просторів, у процесах їхнього перетворення. Аналіз даних в реальному часі дасть можливість ефективніше керувати містами.
Основні виклики, які постануть перед британськими містами в майбутньому:
- ріст населення : як і де міста можуть розмістити мешканців, кількість яких зростатиме наступні 50 років?
- життєві стандарти: що зменшить варіативність стандартів життя всередині і між містами?
- конкурентність: як британським містам бути продуктивними й конкурентними в світлі нових економічних можливостей?
- здоров’я: як зробити міста більш екологічними?
- вміння: як містам, особливо на півночі країни, формувати й утримувати людський капітал, які вміння для цього потрібні?
- національна система: визначити характер британської системи міст
- зв’язки: чи потрібно розвивати зв’язки між містами?
В найближчих планах Британії – експериментальні партнерства міст із департаментами британського уряду для вирішення специфічних викликів національної політики (втримання випускників, забезпечення житлом, підвищення життєпридатності міст). Прогнозування на основі фактичних даних, які є в наявних інноваційних міських проектах (Брістоль, Мілтон-Кінс)».
Зустріч із експертами відбулася в рамках проекту “Міста майбутнього сьогодні: сила урбаністичного бачення”, фонд “Ізоляція”.