Світова статистика свідчить: широкі дороги провокують більше аварій з фатальними наслідками. Та щоб суттєво змінити ситуацію, самого звуження проїзних смуг недостатньо.
Чергове випробування чекає на українських водіїв: за оновленими Державними будівельними стандартами (ДБН), автошляхи в містах мають стати вужчими. Із звичних 3,5-3,75 метрів смуги "схуднуть" на головних магістралях із безперервним рухом до 3,5 метрів; на вулицях загальноміського та районного значення, де є "перешкоди" - світлофори, переходи, перехрестя, тощо, - до трьох метрів; на решті вулиць, зокрема, житлових, - до 2,75 метрів. Нові ДБН запрацюють із 1 вересня 2018 року і впроваджуватимуться поступово - під час реконструкції старих і проектування нових доріг.
"Європейська практика показала, що дороги з меншою шириною смуг руху (3-3,25 метра) підсвідомо спонукають водіїв їхати обережніше та з меншою швидкістю. Тому кількість аварій в них набагато менша", - пояснив причину нововведень заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе. Він додав, що на вивільнених після перепланування площах облаштують велодоріжки або додаткові смуги, зокрема, для громадського транспорту.
Ширина має значення
Як повідомляють у Національній поліції, саме перевищення швидкості є причиною більшості смертельних аварій в Україні: за перші півроку 2018 у таких ДТП загинули 212 людей, тоді як внаслідок порушення правил маневрування - 52 особи, через водіння напідпитку - 23. Про точність цих даних можна сперечатися, однак на думку іноземних експертів, є доведена залежність між шириною смуг у містах, швидкістю руху та рівнем небезпеки.
Так, за даними дослідників World Research Institute (WRI Ross Center for Sustainable Cities), найбільш небезпечними є дороги, ширші за 3,6 метра. Такі, приміром, як у Пекіні, Форталезі або Ченнаї, де на 100 тисяч населення в ДТП гине понад 15 людей. Дещо вужчі вулиці Нью-Йорка, Сан-Паулу або Нью-Делі, зазначають експерти, - безпечніші: 6-12 смертей у ДТП на 100 тисяч населення. Найбезпечнішими ж вважаються ще "стрункіші" автошляхи Амстердама, Берліна, Парижа, Токіо, Торонто або Копенгагена: на них гине не більше 3 людей на 100 тисяч населення.
Дослідники WRI Субха Банерджі та Бен Велле пояснюють: "Широкі дороги будували для безпеки і зручності автомобілів, думаючи так: що ширші дороги, то вища пропускна спроможність. Згодом з'ясувалось: просторіші смуги генерують більше трафіку з усіма його наслідками". Банерджі та Велле додають, що навіть незначне звуження смуг не надто ускладнює міський рух, тоді як безпековий ефект відчувається добре: "пропускна здатність смуги в 3 метри становить 93 відсотки від показників смуги в 3,6 метра. А зменшення швидкості лише на 1,6 кілометра на годину на міських вулицях - це "мінус шість відсотків смертності в ДТП", зазначають дослідники.
Німеччина: стандарти, проблеми і психологія
У Німеччині ширина автосмуг у місті - 2,75-3,5 метра. Регламентується не лише тип дороги - магістраль безперешкодного руху або дорога в житловому кварталі, а й кількість смуг, машинопотік і тип транспорту. Приміром, для односторонніх вулиць із найвужчими полосами - у 2,75 метра - розрахунковий трафік не може перевищувати трьох тисяч авто на день. Коли кількість перевищує 20 тисяч автівок, а дорога має державне значення, смуга має бути не меншою від трьох з половиною метрів. Ширші полоси передбачені для вулиць із двостроннім рухом - від 3,25 метра, а найпросторіші - 3,75 метра - для найбільш швидкісних ділянок автобанів. Ці норми діють у ФРН з 1996 року. Смертність на автошляхах, як свідчить офіційна статистика, рік-у-рік зменшується: у 2017-му загиблих у ДТП було 3177.
Утім, ці дані не дуже переконують водіїв. У Німецькому клубі автомобілістів (ADAC) зазначають, що дороги навіть у 3,25-3,50 метри - завузькі. В ADAC пояснюють: йдеться не про водіїв малолітражок, а про випадки, коли на дорозі з триметровими полосами мають розминутися два автобуси по 2,95 метра завширшки. Проблеми виникають і у власників приватних авто. За даними того ж ADAC, німці почали купувати більше великих автомобілів - з 1996 по 2015 рік частка позашляховиків зросла з двох до 20 відсотків. Ширшими стали й самі авто - стандартні паркомісця завширшки 2,3 метра для багатьох "мерседесів" і BMW просто затісні. І на найвужчих вулицях вони часто залишаються без дзеркал.
Та ці проблеми автовласників, зазначають експерти, дрібниці порівняно з вартістю життя. Вужчі шляхи так чи інакше змушують водіїв бути обережнішими. "Коли вулиця настільки широка, що ви почуваєтеся в безпеці або не відчуваєте великого ризику, то збільшуючи швидкість, ви підходите до прийнятного рівня ризику", - пояснює професор Технічного університету Дрездена Тібор Петцольдт (Tibor Petzoldt). Він додає, що на поведінку водія впливає те, як він сприймає своє завдання за кермом: "Я міг би їхати автобаном 10 кілометрів на годину, але це надто легко і, цілком очевидно, небажано. Що легше завдання переді мною стоїть, то швидше я їхатиму".
На думку Петцольдта, найефективніше з вуличними "гонщиками" боротися - зробивши вулиці менш безпечними, принаймні з точки зору водіїв. Серед таких ознак небезпеки, додає психолог, зелені острівки або звуження. Однак, це задоволення - не з дешевих, додає Петцольдт, а ще й не скрізь можливе.
Нідерланди: дороги-підказки
Саме таку модель, орієнтовану на створення суб’єктивної небезпеки, обрали Нідерланди. Про те, як знизити смертність на дорогах, у країні всерйоз замислились у 1990-ті роках. Розробили концепцію "Сталої безпеки", яка передбачала системне запобігання аваріям, а надто - ДТП із загиблими. Як зазначає експертка Інституту з вивчення дорожньої безпеки SWOV Летті Аартс, нідерландські спеціалісти й чиновники вирішили зробити ставку на те, що люди реагують підсвідомо. У 1997 році дорожню розробку запустили в дію, а вже у 2007 в Нідерландах підсумували: "Стала безпека" допомогла знизити рівень дорожньої смертності на 30 відсотків.
Що ж вони зробили? Дослідивши поведінку за кермом, фахівці з’ясували: водії підсвідомо обирають стиль водіння, залежно від типу вулиці. А на вибір швидкості - впливає низка аспектів: чи є над дорогою дерева, наскільки віддалені будівлі, чи є додаткові смуги для громадського транспорту, велосипедистів, чи є розділювальні огорожі та які саме, наскільки висока оглядовість, чи є повороти, перешкоди, знаки, яка розмітка.
Фахівці з’ясували, що лише глянувши на дорогу, водії здатні зрозуміти швидкісний ліміт. А це важливо, пояснює Летті Аартс, коли людина, приміром, пропустила знак. Ще одна особливість доріг у Нідерландах - їх оформили таким чином, щоби на максимально довгих відрізках підтримувати рівномірну швидкість. Це, підкреслюють у SWOV, також допомогло зменшити кількість смертельних ДТП.